МДМА Molly Новотроицк

Ё-моё, ребятушки, давайте поведаю вам историю, которая произошла на прошлой неделе! О, уверяю вас, она будет о-о-очень интересной и немного шальной! Всё началось с того, что я услышал закадычное от своего приятеля, о том, что он нашёл закладки на МДМА, просто так, неожиданно! Короче говоря, я сразу треснулся и решил устроить небольшой пикник на крыше нашего высотного здания.

И вот, накупив всего необходимого – закладки, дырки на руке от иньекций, треки с битами и димедрол, я натянул свои кеды и отправился к приятелю. Как только я пришёл к нему, мы решили забабахаться и немного пофилософствовать. В конце концов, вся эта история с МДМА должна была нас привести в нирвану, а может, даже действительно произвести что-то похожее на медитацию, кто знает?

Поднявшись на крышу, мы огляделись вокруг и заметили, что здесь оказалось уйма разных крутых мест, где можно заморочиться. А ещё на крыше был нереальный вид – вокруг были высокие здания, небо сияло, а солнце блистало. Ох, это было что-то! Чтобы создать атмосферу, я достал красивый пакетик с пластилином и закурил его. Я просто полностью растворился в этих ощущениях, словно попал в сказку.

Тем временем, мой приятель достал закладки, которые он нашёл ранее, и предложил всем присутствующим треснуться. Мне немного побарабанило от волнения, ведь я раньше не пробовал этого, но я подумал "зачем не попробовать?". Мы закрыли глаза, засунули закладки под язык и ждали, что произойдёт.

О, это было невероятно! Я чувствовал, как всё начало пританцовывать перед моими глазами. Цвета стали более яркими, музыка звучала так, словно она прямо во мне. Я ощущал, что каждая клеточка моего тела была полна нежности и радости. Наш пикник на крыше превратился в полную нирвану!

Прошло несколько часов, но нам всем казалось, что это был вечный момент. Мы сидели на старых матрасах, рассказывали друг другу разные смешные истории и просто наслаждались моментом. Но потом наша нирвана приобрела более глубокий смысл, когда я увидел, как горит закат. Это было что-то нереальное! Я не мог поверить своим глазам, такое ощущение, будто я видел краски неземного мира, словно маленькое воплощение рая на Земле.

Наш пикник затянулся до самой ночи, когда мы все расслабились под звездным небом и наслаждались свободой. Как же круто отдыхать на крыше, а не быть забитым в крохотной комнате! Это был один из тех моментов, когда я осознал, насколько прекрасен мир вокруг нас и как мало нам нужно для счастья.

Но, конечно же, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Наш пикник пришел к концу, и наши улыбки стали тускнеть. Мы медленно спустились с крыши и вернулись к повседневной реальности. Но мне уже не хотелось возвращаться к обычной жизни. Я хотел продолжать наслаждаться этими эмоциями, заморачиваться на каждом этапе и просто жить в своей нирване. Однако я понял, что такое состояние нельзя держать постоянно – оно может стать опасным для нашего разума и здоровья.

Итак, дорогие мои, вот так я купил МДМА и устроил крутой пикник на крыше! Ведь нам нужно уметь наслаждаться жизнью и радоваться моменту, но не забывать о реальности и ограничениях, которые она нам накладывает.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т